Ретенція, тобто порушення (повне або часткове) прорізування постійних зубів, часто є причиною різноманітних аномалій прикусу у дорослих пацієнтів. При цьому, від вибору правильної тактики, по відношенню до цих зубів, залежить успіх ортодонтичного лікування.
У 89 пацієнтів, що знаходилися на лікуванні в ортодонтичному відділенні Центральної стоматологічної поліклініки Міністерства оборони України, спостерігали наявність ретенованих зубів. При цьому, в зазначених пацієнтів, було діагностовано різні порушення прикусу, що потребували комплексного ортодонтичного лікування з використанням незнімної апаратури (брекет-системи).
Всім пацієнтам проводилося загальноклінічне обстеження, ортопантомографія, виготовлення діагностичних гіпсових моделей, фото обстеження на всіх етапах лікування.
В 64 випадках (71,9%) визначалося наявність ретенованих зубів мудрості на нижній або верхній щелепі, а в 17 випадках на обох щелепах. Аналіз отриманих результатів обстеження свідчить, що в більшості випадків, саме ретенція 8-х зубів стала причиною функціональних та естетичних порушень прикусу. Видалення зубів хірург-стоматолог проводив до початку ортодонтичного лікування або до зняття брекет-системи. В першому випадку без хірургічного втручання розпочинати ортодонтичне лікування (встановлення брекет-системи) було недоцільним. В другому випадку – видалення зубів мудрості є основним заходом в профілактиці можливих ортодонтичних рецидивів. У 4 пацієнтів, що відмовилися від атипового видалення зубів мудрості на нижній щелепі, спостерігали розвиток рецидиву (скученості зубів в фронтальній ділянці нижньої щелепи) вже через 3 місяці після зняття брекет-системи.
Більш складним, на нашу думку, є лікування ортодонтичних пацієнтів при наявності у них ретенованих ікол. Під нашим спостереженням було 14 пацієнтів з вищезазначеною патологією. Відомо, що відсутність ікла в зубному ряду є причиною цілого ряду функціональних змін, механізмів розвитку вторинної деформації зубних рядів та прикусу в цілому. Ці зміни різноманітні: зустрічний нахил сусідніх (2 та 4) зубів, виникнення треми в ділянці різців та пре молярів, зміщення середньої лінії, звуження зубних рядів, скученість зубів нижньої щелепи, зниження висоти прикусу, формування ІІ або ІІІ Класу і т.і. Слід підкреслити і особливе естетичне значення ікол, що визначають «лінію посмішки» та являються одним із «ключів оклюзії». Тому, в переважній більшості випадків, ми намагалися трансформувати ретеновані ікла в зубний ряд. Хірург-стоматолог проводив оперативне втручання – остеотомію над коронковою частиною ретенованого ікла. До відкритого, таким чином, зуба фіксували брекет і лігатурну тягу. В залежності від клінічної ситуації, в деяких випадках видалявся премоляр.
Слід зазначити, що при переміщенні, в такий спосіб, піднебіннорозташованого ікла, в у одного пацієнта діагностовано локалізований пародонтит в ділянці різців, що потребував хірургічного кістковозаміщуючого втручання.
В одному випадку ми спостерігали множинну ретенцію зубів, що потребує більш складного комплексного лікування, з залученням хірурга та ортопеда.
Приклад: Пацієнт К., 35 років (рис.1, 2).
Діагноз: Зубоальвеолярний ІІ Клас, …., ретенція 1.8, 1.3, 2.3, 2.8, 3.8, 3.5, 3.3, 4.6, 4.7 зубів.
В процесі лікування 1.3, зуб трансформований в зубний ряд. 3.3 зуб буде трансформовано після встановлення брекет-системи на нижній щелепі. 3.5, 4.6, 4.7 зуби видалені. Ретеновані 2.3 та 4.3 вирішили не видаляти.1.8, 2.8 та 3.8 будуть видалені пізніше. Після ортодонтичного лікування на нижній щелепі планується дентальна імплантація з подальшим протезуванням дефектів зубних рядів незнімними мостовидними конструкціями.
Таким чином:
- Лікування порушень прикусу на фоні наявності у пацієнтів ретенованих зубів потребує комплексного лікування.
- При наявності патології прикусу, спричиненої ренцією зубів мудрості, ці зуби слід видаляти.
Зважаючи на функціональне та естетичне значення, при ретенції ікол, ці зуби слід намагатися трансформувати в зубний ряд.
