Адгезивне  інтракоронкове  шинування проводиться після зняття всіх над- та підясневих зубних відкладень з наступним поліруванням поверхонь коренів зубів та вибірковим пришліфовуванням в комплексі з хірургічним лікуванням та медикаментозної терапії. 

Позитивні наслідки шинування:

— зменшення ступені рухомості зубів з ураженим пародонтом;

— поліпшення оклюзійних взаємовідносини шляхом попереднього усунення травматичної оклюзії та наступної фіксації зубів в положенні, при якому мінімально травмуються тканини пародонту;

— рівномірне розподілення жувального тиску на весь зубний ряд;

— в комплексі з медикаментозним та хірургічним лікуванням створення належних умов спокою для репаративної регенерації тканин пародонту.

 

Негативним наслідком шинування

є утворення значної кількості ретенційних зон, що призводить погіршення гігієни ротової порожнини, що призводить до загострення захворювання.

Класична технологія

1. На фронтальних зубах нижньої щелепи з  язичної сторони  турбінним бором з охолодженням проводили препарування у формі жолобка завширшки 3мм та завглибшки1-2мм.  Зону майбутньої реставрації очищали від пелікули алмазним штрипсами. дисками , а також щіточками з полірувальною пастою без фторидів.

2. Для вимірювання потрібної довжини арматури використовували алюмінієву фольгу, яку прикладали спочатку до робочої ділянки, а потім — до стрічки та відрізали ножицями потрібну довжину стрічки.

3. Ізоляцію реставраційного поля  від слини проводили за допомогою ватних  валиків та слиновідсмоктувача, в окремих випадках застосовували кофердам. В міжзубні проміжки вводили світлопровідні клинці.

4. Підготовлені поверхні протравлювали кислотою, змивали, висушували. Наносили адгезив та проводили світлову полімеризаці

5.  Для надійної фіксації армуючої стрічки у сформований жолобок вносили рідкий(текучий) композит , при цьому намагались досягти мінімальної товщини шару-1мм.

6. Після накладання стрічки ПОЛІГЛАС,  попередньо обробленої адгезивом, але не заполімерізованої ,  проводили ретельну адаптацію  ,  повторюючи контури зубів, та видаляючи надлишок композиту; послідовно переміщувались від одного зуба до іншого та полімеризували з двох поверхонь (вестибулярної та язикової) по 20-40сек.

7. Для ізоляції стрічки використовували мікрогібридний композит ,накладаючи його окремими шарам завтовшки не більше 1-2мм, потім проводили світлову полімеризацію по 20-40сек.

8. Проводили оброблювання та  полірування реставрації . При необхідності виконували вибіркове пришліфовування та обробку десенситайзером  .

 

 Покращення гігієнічного  стану ротової порожнини обумовлюється:

  • більш гладкою поверхнею реставраційної конструкції, що зменшує площу ретенційних зон для зубних бляшок як результат більш якісної фінішної обробки  поверхні АВШ,
  • зменшенням площі поверхневого інгібованого киснем шару на інтерпроксимальних поверхнях, шляхом змащення COCOA BUTTER GC.

Це може стати  підґрунтям  як для збільшення строків функціонування адгезивних волоконних конструкцій, так і для зменшення швидкості утворення зубних відкладень  при комплексному лікуванні захворювань пародонту.